Звернення до лідерів парламентської опозиції

Перше місто. Друге. П'яте. Десяте. Одного з лідерів періодично немає. Відволікаючий манер, стратегічний ход, напевно, подумав народ. Але скрегіт зубів дещо посилився, особливо від тих, хто перся за три чорти, кабанячими тропами оминаючи пости ДАЇ та заслони, щоб потрапити на зустріч та подивитися на свого улюбленця, послухати, як залізним кулаком (прямо, як на ринзі) він буде нокаутувати насмерть переляканих можновладців.

Розквітла весна, небо почало намагатися виглядати так, як у рекламі екзотичних курортів, заспівали ошаліли від сонечка жайворонки, столиця чекає на нас, сказали лідери. Всі туди!

Єсть! - сказав народ, насипавши собі у кишені купи оптимізму, та з'явився у назначену годину там, де треба, готовий до рішучих дій.

Ми вимагаємо! Ми засуджуємо! - сказали лідери.

І..? - кисло спитав народ, у кишенях якого раптово з'явилися невеличкі отвори, звідки щось повільно почало сипатися на землю.

Слава Україні! - сказали лідери.

Героям Слава! - вибухнув святим гаслом народ.

Ми додому, до побачення, восени продовжимо - сказали лідери.

Аааааааа....? - зажувало, як старі бобіни, безліч питань у горлянках народу.

Літо минуло, прийшов похмурий, як обличчя виснаженого цнотою студента, листопад. ЄС, ЄС, ЄС - радів народ.

А хєр вам, а не ЄС - потер долонями непередбачуваний найкращими астрологами та логікою уряд.

Та нє, це вам хєр - відповів народ та вийшов на перші протести.

Що, блядь? - сказала влада та за всіма правилами офіцерської честі й принципами ведення війни жорстоко побила дітей о четвертій годині ранку.

Ну, це вже перебор! Виходимо всі! Майдан чекає, зі мною буде ще мільйон! - сказали лідери.
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/19913.phtml